Яка індонезійська SIM-картка найкраще працює на Mount Rinjani: Telkomsel, XL чи Indosat?

Telkomsel — розумний вибір за покриттям для трекінгу Rinjani, XL — друга за якістю опція, а Indosat — далеко третій на цій горі. Цей рейтинг має негайне застереження: жоден оператор не доведено працює в кожному таборі, а звіти самої гори суперечать один одному: один описує непоганий сигнал на краю Sembalun, а інший каже, що на краю прийом зникає повністю.

Причина суперечності — фізика, а не нечесність. Стежка Rinjani перетинає ліси, яруги та кратерну улоговину, які екранують мобільні вежі, тому сильний сигнал Telkomsel на початку стежки в Sembalun може повністю зникнути до Pos 3, знову з'явитися на відкритому хребті і знову зникнути на березі озера. Кратер Segara Anak — особлива мертва зона, а табори на краю кратера розташовані приблизно на висоті 2,639 метра, де покриття залежить від дня, погоди та того, з якого боку хребта ви ставите намет.

Купуйте і реєструйте SIM до початку гори — у Mataram, в аеропорту або в селах Senaru і Sembalun, бо реєстрація вимагає посвідчення особи, а активація може тривати певний час. Перевірте картку в селі, поки ще є магазин, куди можна повернутися, а потім визначте свій план зв'язку: пишіть додому з села, а не зі стежки.

Під час самого трекінгу тримайте телефон у режимі польоту. Телефон, що шукає сигнал, розряджає батарею набагато швидше за камеру, а заощаджена батарея — та, що підтримує вашу офлайн-карту і GPS. Павербанк на 10,000–20,000 мАг покриє триденний трекінг, якщо телефон не витрачає заряд на пошук мережі, якої здебільшого просто немає.

Чесний підсумок такий: SIM-картка на Rinjani — це зручність, а не система безпеки. Зони сигналу існують і варті того, коли з'являються, але наші гіди несуть рації, пов'язані з інформаційним центром парку, саме тому, що жодна мережа не досягає місць, де виникають проблеми. Візьміть Telkomsel, очікуйте мало — і на висоті 3,000 метрів ви не розчаруєтеся.