На Рінджані немає зарядних пристроїв, і не варто очікувати електрики на жодному з таборів. Щойно ви залишаєте Сенару чи Сембалун, ви повністю відрізані від мережі, поки не спуститеся назад. Це не місце з розетками, захованими за скелями. Це справжня глушина.
Це означає, що ваша камера, телефон, налобний ліхтар та будь-яка інша електроніка мають працювати від запасу батареї, який ви привезли з собою. Для фотографів це дуже важливо, адже схід сонця з вершини, кратерне озеро і широкі краєвиди з краю кратера — одні з найфотогенічніших моментів усієї подорожі. Розрядити батарею на півдорозі було б справжнім розчаруванням. Ви не хочете пропустити знімок з вершини через те, що були необачними з живленням.
Стандартна порада від Lombok-Indonesia.org — взяти запасні батареї для камери повністю зарядженими та зберігати їх у теплі, у спальному мішку вночі. Холод швидше розряджає батареї, а Рінджані дуже холодний після темряви. Невеликий портативний павербанк може підтримувати ваш телефон для екстреного зв’язку та фото, але пам’ятайте, що поповнити заряд павербанку ви теж не зможете.
Деякі трекери переводять телефони в режим польоту на весь похід, щоб заощадити заряд. Цінуйте кожен відсоток батареї, щойно опинившись на горі, і плануйте фотографію відповідно до того, що взяли з собою. Краєвиди варті додаткової ваги батарей.
Якщо фотографія для вас важлива, візьміть і налобний ліхтар з новими батарейками. Не хочеться, щоб світло згасло під час штурму вершини в темряві.

